Слухати
Киршехір
Місцева народна музика Киршехіру
Киршехір відомий народною музикою й інструментами. У регіоні поширені такі інструменти, як-от баглама, скрипка й дарбука (названі в регіоні ince saz). Тоді як барабани й зурну називають інструментами kaba.
Джерело більшості народних пісень, відомих сьогодні як анонімні, представлено митцями традиції Абдалу, які мешкають у Киршехірі і його околицях. Оскільки пісні не записано в озанській (бардовій) традиції, Киршехір Тюркюлері (народні пісні) співають на різних діалектах і в різних інтерпретаціях без посилань на першоджерело в багатьох місцевостях.
Барди Киршехіру своїми інструментами й словами перенесли минуле в сьогодення, сьогодення в майбутнє та за допомогою інструментів і пісень передали стиль життя, думки й почуття суспільства та їхні погляди на події.
Шемсі Ястиман, Мухарем Ерташ, Нешет Ерташ, Екрем Челебі, Чекіч Алі — одні з найважливіших поетів Киршехіру.
Будинок, який у минулі роки використовували як резиденцію губернатора, відреставрували й перетворили на Нешет Ерташ Генюл Султанлари Кюльтюр Еві (Будинок культури) на згадку про покійного Нешета Ерташа, відомого як «Бозкирин Тезенезі». Він використовував псевдонім «Гаріп» у власних народних піснях. Чудового майстра інструменту й слова, якого ми втратили 2012 року, ЮНЕСКО визнала «Живим людським скарбом».
2019 року Киршехір внесли до Мережі креативних міст ЮНЕСКО в галузі музики. Тож він має право бути першим і єдиним музичним містом Туреччини.
У Киршехірі, який першим спадає на думку в Туреччині, коли згадується музика барабанної зурни й танець під неї, ЮНЕСКО 2017 року обрала майстра барабана Адема ГЬОЙЕРА живим людським скарбом.