UA
  • English
  • Türkçe
  • Français
  • русский язык
  • українська
  • العربية
  • español, castellano
  • Deutsch
  • Побачити

    Киршехір

    Комплекс Ахі Евран

    Ахі Евран-ı Велі — засновник Ордену Ахі в Анатолії. Ахі Евран, який писав тефсір (тлумачення), хадиси, калам, фікх і містичні книги, також був ученим у різних галузях науки, як-от філософія, медицина й хімія.

    Ахі означає «щирий, щедрий, гостинний, братній і доблесний».

    Орден Ахі — це система мистецтва, торгівлі, солідарності й співпраці, яку було започатковано в Анатолії в XIII столітті і яка перетворилася на союз ремісників після XVIII століття. У цьому сенсі Орден Ахі — це інституція, яка захищає ділову етику, капітал і наполегливу працю працівника, заснована на принципах розуму, етики, науки й праці та має подібні аспекти з сучасними кооперативом, профспілкою, соціальним забезпеченням, системою контролю якості й цін. Орден Ахі мав великий вплив на створення Османської імперії.

    Усі торговці, які займалися своїм ремеслом у сельджукській та османській областях, отримали «ліцензії (icazetname)» від Киршехіру, тому що Киршехір є центром Ордену Ахі.

    Мавзолей Ахі Евран-ı Велі розташований у комплексі Ахі Евран у центрі міста Киршехір. Соціальний комплекс, який, як вважають, заснували як звичайну завію в XIV столітті, був духовним центром турецьких майстрів за часів Османської імперії.

    Мавзолей Ахі Евран було внесено до орієнтовного списку Туреччини щодо культурної спадщини ЮНЕСКО 2014 року.

    Медресе Какабей

    Медресе Какабей (Cacabey Medresesi) — одна з найважливіших історичних будівель у Киршехірі. 1272 року її звів у центрі міста губернатор Киршехіру Нуреддін Чібріл бін Какабей як медресе, де надавали математичну, природничу й астрономічну освіту.

    Медресе Какабей, яка привертає увагу своїми внутрішніми колонами, які, як вважають, символізують планети Сонячної системи, оглядовим колодязем у внутрішньому дворику, ліхтарем та оглядовою вежею заввишки 21 метр на південно-західному фасаді будівлі, а також своєю унікальною архітектурою, є одним з перших центрів астрономічної освіти й, можливо, найважливішим.

    Вважають, що колони, розташовані в трьох окремих місцях на зовнішній стороні медресе, указують на стрілянину й запуск ракети. Також вважають, що деякі форми, присутні на головних воротах медресе, символізують місяць і сонце, а кругові форми в правому й лівому нижньому кутах фронтону представляють лінію екватора та осьовий нахил.

    Медресе, де також розташований мавзолей Какабей (Cacabey Türbesi), сьогодні використовується як мечеть і в народі згадується як «мечеть Чинциклі» (Cıncıklı Camii).

    Медресе Какабей було внесено до Орієнтовного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2014 року під назвою «Медресе анатолійських сельджуків».

    Парк Кент

    Парк Кент — туристична зона, побудована в надзвичайно різноманітних архітектурних стилях, як порівняти зі звичайними парками в центрі Киршехіру, яка лежить у пішій доступності від важливих історичних місць у центрі. Попри те, що це нова будівля, вона стала одним з місць, які варто подивитися в Киршехірі.

    Церква Ушаяк

    Церква Ушаяк, яку, як вважають, спорудили візантійці в Х–ХІ століттях, відбиває характеристики типової візантійської церковної архітектури. Відомо, що до цієї церкви ходять і католики, і протестанти.

    Кесіккьопрю

    Кесіккьопрю — один з мостів Сельджуків у Центральній Анатолії. Його назвали Кесіккьопрю, тому що в XVII–XVIII століттях на караванні шляхи на мосту нападали бандити.

    Каравансерай Кесіккьопрю

    Каравансерай Кесіккьопрю (Кесіккьопрю Кервансарай) розташований поруч із Кесіккьопрю, найвідомішим з анатолійських мостів Сельджуків.

    Корчми — це перші комерційні приміщення в Анатолії. У них зупинялися каравани, до складу яких входили люди, вантаж і тварини. Окрім цього, корчми, які займали важливе місце в суспільних і культурних структурах того періоду, можна порівняти з сучасними готелями.

    Палац Агалар

    Палац Агалар (Ağalar Konağı) — один з рідкісних зразків цивільної архітектури в Киршехірі, що зберігся до наших днів. Сьогодні його використовують як Будинок культури, де культура Киршехіру зберігається донині й відбивається, щоб перенести культурну спадщину минулого в сьогодення.

    У ресторані, який розміщено в одній зоні з палацом, відвідувачам пропонують скуштувати місцеві смаки Киршехіру.

    Археологічний музей Камана Калехююка

    Серед іншого, кургани є свідченням того, що Киршехір використовувався як поселення в будь-який період історії. У Киршехірі виявлено й зареєстровано понад 100 курганів.

    Калехююк розташовано в районі Каман у місті Киршехір. Археологічні розкопки Каман Калехююк було розпочато 1986 року. Дослідження, проведені в типовому анатолійському кургані Калехююк, пролили світло на найдавнішу історію поселення Киршехіру, яка датується ранньою бронзовою добою.

    Археологічний музей Каман Калехююк розташовано безпосередньо біля території розкопок. Натхненний формою Калехююка, музей, побудований як курган, створили, щоб відвідувачі могли побачити методи розкопок та артефакти, виявлені в той самий час.

    Поряд з археологічним музеєм Камана Калехююка стоїть Японський інститут анатолійської археології, який створили для проведення археологічних розкопок та вивчення інформації та артефактів, отриманих у результаті розкопок і досліджень

    Крім того, поруч з будинком розкопок є Японський сад (Меморіальний сад Мікасаномії), найбільший ботанічний сад за межами Японії, побудований японцями, які проводили розкопки в Калехююку.

    Японський сад (Меморіальний сад Мікасаномії)

    Сад простягся поруч із будинком розкопок Калехююк у районі Каман. Його створив Культурний центр Близького Сходу Японії 1993 року на згадку про початок розкопок Калехююк князем Альтесом Такахіто Мікаси й створення зони відпочинку для населення регіону.

    Японський сад (Japon Bahçesi) — найбільший ботанічний сад за межами Японії, який з кожним роком приваблює все більше відвідувачів.

    Підземне місто Мукур

    У регіоні Каппадокії з ІІІ та ІV століть існує багато підземних міст, побудованих християнами для захисту, укриття й поклоніння. Одне з них — підземне місто Мукур (Mucur Yeraltı Şehri), розташоване в районі Мукур у Киршехірі, — лежить на глибині 7–8 метрів від поверхні.

    У підземному місті, яке має багато кімнат, є проходи, побудовані для переміщення з одного місця на інше, і які є досить широкими, щоб люди могли пересуватися лише нахиляючись, ковпаки круглої форми, які, як вважають, будуються для поділу проходів, закриті кімнати й вентиляційні димоходи, що ведуть на поверхню.

    Окрім них, є місця для поклоніння та стайні, досить великі для розміщення дрібної худоби.

    Підземне місто Кепез

    Підземні міста. Підземне місто Кепез (Кепез Єралті Сехрі), розташоване в районі Мукур у Киршехірі й одному з найпоширеніших підземних міст регіону Каппадокія, стало центром уваги відвідувачів завдяки своїй архітектурі та структурі ґрунту у двох різних кольорах.

    Воно складається з прямокутних залів у групах по три, галерей і тунелів, що з'єднують ці зали.

    Підземне місто Дулкадірлі

    Підземне місто, яке за своєю архітектурною структурою та планом нагадує караванзари періоду Сельджуків, відрізняється від інших підземних міст своїми особливостями планування.

    Підземне місто використовували як притулок у ранньохристиянський період.

    Пташиний заповідник на озері Сейф

    Озеро Сейфе лежить за 220 км від Анкари й за 36 км від міста Киршехір.

    У межах озера, розташованого за 16 км від району Мукур у Киршехірі, є багато островів різного розміру, де водяться тисячі птахів. Кургани навколо, рослинність, яка оточує озеро, краєвид на бірюзову воду й численні групи птахів дарують надзвичайне задоволення від споглядання.

    У результаті проведених спостережень в озері й навколо нього було виявлено 186 видів птахів. Зокрема, групи птахів, утворені фламінго, відкривають для спостерігачів за птахами чудовий краєвид.

    Озеро Гребля Хірфанли

    Відоме як «Море Центральної Анатолії», озеро Гребля Хірфанли (Hirfanlı Baraj Gölü) привертає увагу своїм унікальним краєвидом, пляжем і соціальними зручностями. Крім того, рибальство є важливим джерелом доходу в селах навколо озера Гребля Хірфанли.

    Піщані й природні пляжі на березі озера Гребля Хірфанли є одними з місць, які відвідують відпочивальники. Береги дамб у селах Єшіллі, Узуналі й Карадуракли влітку використовують як місця для кемпінгу.

    На озері також організовують такі заходи, як-от змагання з підводних видів спорту, вітрильного спорту, веслування й веслування на каное.